Нацполіція повідомила про новий масштаб кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою територіальних центрів комплектування. Тимчасово виконуючий обов’язки голови відомства Максим Цуцкірідзе заявив, що підозри оголосили 76 керівникам ТЦК різного рівня. Майже 2,5 тисячі випадків бронювання військовозобов’язаних перевіряють на можливі порушення, а 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК скасовано.
Йдеться про три різні напрямки, які мають спільну точку — статус військовозобов’язаного. Дані ТЦК визначають військовий облік. Висновок ВЛК впливає на придатність до служби. Бронювання дає відстрочку працівникам, які відповідають установленим критеріям. Якщо дані або рішення змінені незаконно, це може безпосередньо вплинути на мобілізаційний процес.
Станом на кінець травня Нацполіція вже звітувала про 44 кримінальні провадження щодо протиправної діяльності працівників ТЦК за перші п’ять місяців 2026 року. Підозри тоді отримали 65 осіб. Окремо поліція розслідувала 65 проваджень щодо ВЛК та експертних команд, у межах яких повідомила про підозру 123 особам.
Ще більшим був обсяг перевірки рішень. Правоохоронці повідомляли, що за 2023–2026 роки на повторний аналіз направили майже 80 тисяч рішень ВЛК та медико-експертних структур, які могли використовуватися для незаконного уникнення мобілізації. Понад 10 тисяч рішень сукупно вже були скасовані, з них 1478 — у 2026 році станом на 29 травня.
Нова цифра в 6,5 тисячі стосується саме незаконних рішень ВЛК, а 76 — керівників ТЦК. Це інші категорії, ніж у травневому звіті, тож пряме порівняння без урахування періоду та складу справ може вводити в оману.
Як працюють окремі схеми, видно з цьогорічних проваджень. На Волині двох посадовців ТЦК підозрювали в отриманні хабарів за зміну даних у системі «Оберіг» з метою подальшого бронювання. На Тернопільщині начальника відділу районного ТЦК затримали у справі про отримання 2,5 тисячі доларів за видалення інформації про розшук військовозобов’язаного.
В обох випадках ключовим активом був доступ до інформації в системі військового обліку. Це показує, чому цифровізація не усуває корупційний ризик сама по собі. Якщо людина з відповідними правами доступу може незаконно змінити запис, потрібен контроль не тільки за документом на виході, а й за історією дій у реєстрі.
Майже 2,5 тисячі бронювань поки перебувають на перевірці. Це означає, що їхня остаточна доля ще не визначена. Так само повідомлення про підозру не є доказом вини: рішення ухвалюватимуть суди після розгляду матеріалів справ.
Подальші результати матимуть практичне значення для всіх військовозобов’язаних. Від того, як держава перегляне сумнівні рішення і захистить реєстри від незаконного втручання, залежить не тільки кількість нових кримінальних проваджень, а й довіра до того, що однакові правила справді застосовуються до всіх.
