Повернення Євгена Коновальця з Роттердама розтягнулося на кілька окремих етапів. 11 серпня надійшло повідомлення про ексгумацію останків на цвинтарі Кросвейк. Це поки не супроводжується окремою офіційною заявою українських або нідерландських установ про завершення робіт, однак попередні кроки процесу зафіксовані публічно й дають чітку хронологію.
Перший важливий момент — 25 травня. Тоді заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук сказала, що Україна вже має дозвіл на перепоховання Коновальця. Це сталося після церемонії повернення Андрія Мельника та Софії Федак-Мельник із Люксембургу на Національне військове меморіальне кладовище.
26 травня нідерландське видання Binnenlands Bestuur отримало підтвердження від муніципалітету Роттердама: українське посольство справді звернулося щодо передачі останків із Кросвейка. На той момент точну дату ексгумації не називали.
Наступний етап — 15 липня. Кабінет Міністрів України видав розпорядження №703-р, яким прямо визначив нове місце поховання Коновальця — Національне військове меморіальне кладовище. Документ також затвердив план заходів, включно з дозволами, транспортуванням, пам’ятними церемоніями та військовими почестями.
Чому цей процес має такий рівень державного протоколу, пояснює біографія Коновальця. Він був полковником Армії Української Народної Республіки, одним із командирів Січових стрільців і після еміграції став одним із головних організаторів українського націоналістичного руху. У 1929 році його обрали першим головою ОУН.
23 травня 1938 року Коновальця вбили в Роттердамі. За архівами Служби зовнішньої розвідки України, співробітник НКВС Павло Судоплатов передав йому вибуховий пристрій у межах операції, проведеної за вказівкою Сталіна. Після загибелі Коновальця поховали на Кросвейку.
Відтоді минуло 88 років. За цей час могила пережила зміну поколінь і політичних систем, але залишалася точкою пам’яті української громади. Тепер її історія входить у нову фазу — повернення до країни, якої Коновалець не побачив незалежною.
Після ексгумації має початися транспортний етап. Уряд передбачив урочистості під час перетину державного кордону та пам’ятні заходи в Києві. Завершиться маршрут на Національному військовому меморіальному кладовищі, де останки мають поховати з військовими почестями.
Точна дата цієї церемонії наразі не оголошена. Саме вона стане фінальною точкою хронології, що почалася з дипломатичного дозволу навесні й тепер наблизилася до фізичного повернення останків із Роттердама.
