Російські удари по залізничній інфраструктурі довели запас резервних локомотивів в Україні до критичного рівня. Через це Київ веде переговори з європейськими країнами про передачу додаткової техніки, яка має підтримати експортну логістику.
Про ситуацію повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, Україна майже вичерпала свій запас резервної залізничної техніки. Переговори тривають із країнами ЄС, які мають аналогічну ширину залізничної колії, — саме такі локомотиви можуть бути використані на українській мережі без додаткового переобладнання.
Дефіцит техніки вже став слабким місцем портової логістики. За словами виконавчого директора компанії ТІС Микити Грубова, лише в районі термінала в порту «Південний» через ворожі атаки було втрачено три локомотиви. Це ускладнює транспортування вантажів безпосередньо до причалів.
Проблема загострюється тим, що останніми тижнями Росія суттєво активізувала цілеспрямовані удари по потягах, які перевозять основні експортні вантажі України — зерно та залізну руду. Навіть відновлення роботи чорноморських портів не вирішує питання, якщо немає можливості доставляти вантажі до причалів залізницею.
Під удари потрапляє не лише вантажна, а й пасажирська інфраструктура. Нещодавно російські окупанти атакували приміський потяг у Харківській області. Під час евакуації двоє пасажирів були тяжко поранені. Перед цим було атаковано потяг №122 сполученням «Київ — Миколаїв». Завдяки своєчасному попередженню та діям залізничної бригади пасажирів встигли евакуювати.
Криза в залізничній логістиці тісно пов’язана з проблемами української металургії. За даними Forbes Ukraine, російські атаки майже зупинили галузь: близько 90% виробництва сталі не працює. Від початку 2026 року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу. Сім доменних печей були уражені або зруйновані, 18 працівників загинули.
«Зараз ми не виплавляємо ані сталь, ані чавун», — сказав президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков. Керівник офісу CEO групи «Метінвест» Олександр Водовіз зазначив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі. «Ситуація в металургії катастрофічна. Ми можемо планувати роботу лише на місяць уперед», — додав він.
У 2025 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив 6,2 млрд доларів експорту та 5,5% ВВП України. Цьогоріч, за оцінкою Forbes, у найгіршому сценарії негативний ефект для економіки може сягнути 6,5–7% ВВП, адже криза в металургії відображається і на суміжних галузях. За словами Каленкова, одне робоче місце в ГМК створює 7,5–8 робочих місць у суміжних сферах, тож наслідки зупинки поширюються на транспорт, енергетику, машинобудування, ремонтні компанії та логістику.
Окремий ризик — падіння експорту залізної руди. Альтернативні морю маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх обсягів. «Втрата експорту руди — це втрата 1 млрд доларів валютного виторгу на рік — тільки по руді», — зазначив CEO Metals Consulting International Олександр Сірик.
Зупинка заводів уже б’є по містах. У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з них 2,6 млрд грн — до місцевих бюджетів. Підприємства «Метінвесту» в Запоріжжі також зазнають втрат. Відновлення галузі залежить від безпеки, збереження працівників і стабільної логістики, яка нині потребує додаткових локомотивів.
5
