Російські ударні безпілотники в ніч на 26 вересня атакували Харків, внаслідок чого постраждали щонайменше четверо людей. Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов, зазначивши, що удари зафіксовано у Київському та Салтівському районах міста.
За попередніми даними, у Салтівському районі зафіксовано влучання поблизу нежитлових будівель. Також пошкоджено автомобілі, частина з них горить. Інформація щодо повних наслідків атаки наразі уточнюється, а кількість постраждалих згодом зросла до чотирьох осіб.
Тієї ж ночі російські дрони атакували й Київ. Від початку доби в столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу, після чого було чути вибухи. Причиною стала загроза застосування безпілотників та їх фіксація над містом.
Наслідки атаки на Київ зафіксовано у двох районах — Солом'янському та Оболонському. У Солом'янському районі внаслідок падіння дрону загорілася офісна будівля, а на іншій локації уламки впали на відкритій території. В Оболонському районі уламки також впали на відкритій території. Попередньо, пошкоджень та постраждалих у столиці немає.
Ця атака продовжує серію ударів по українських містах. Напередодні, 25 вересня, російські дрони атакували офісний центр «Інком» у Солом'янському районі Києва, внаслідок чого будівля зазнала руйнувань. Того ж вечора під удар потрапив ліцей у селищі Іванів Київської області, де виникла масштабна пожежа.
Загалом російські війська дедалі частіше спрямовують удари не лише на військові цілі, а й на об'єкти, що забезпечують роботу української економіки. За даними міжнародних аналітиків, Москва намагається завдати збитків виробництву, логістиці та бізнесу, розширюючи перелік цілей — від складів і портів до залізничної інфраструктури та прикордонних переходів.
Українські посадовці називають посилену російську кампанію «тотальною війною», оскільки удари дедалі частіше спрямовані на скорочення виробництва, порушення ланцюгів постачання та втрати робочих місць. Окремою проблемою для економіки стали тривалі повітряні тривоги, через які підприємства змушені зупиняти роботу, а споживачі проводять значну частину часу в укриттях.
На тлі посилення атак Європейський банк реконструкції та розвитку 24 вересня знизив прогноз зростання української економіки у 2026 році з 2,2% до 1,5%. Головний економіст ЄБРР Дімітар Богов заявив, що через дефіцит робочої сили та посилення обстрілів Україна входить у «найскладніший період війни».
За оцінкою українського Міністерства економіки, економічні збитки від російської кампанії можуть досягти близько 10 млрд доларів до кінця року. Значна частина втрат пов'язана не безпосередньо зі знищенням об'єктів, а з втраченими продажами, робочими днями та логістичними проблемами.
Серйозних втрат зазнає і залізнична інфраструктура України. До початку повномасштабної війни країна мала близько 1800 локомотивів, однак близько 500 із них уже втрачено. За наявними даними, зараз Україна в середньому втрачає приблизно один локомотив на день. Удари по портовій інфраструктурі, залізниці, прикордонних переходах і суднах також ускладнюють експортні можливості країни.
У Харкові на місці влучань тривають роботи з ліквідації наслідків атаки. Місцева влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози ударів.
4
