Україна вперше застосувала у бойових умовах балістичну ракету FP-7 власного виробництва. Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, поява такого озброєння стала важливим кроком у розвитку українських технологій, адже балістичними ракетами володіє не кожна країна світу.
Деталі удару президент не розкрив, але, за інформацією співрозмовника Wall Street Journal, ціль була розташована на окупованій території України. Ракету FP-7 розробила українська компанія Fire Point. Вона несе бойову частину масою приблизно 200 кг. Раніше у Fire Point зазначали, що ракета створювалася як «дешева заміна ATACMS» із дальністю до 300 км.
Перше бойове застосування української балістики має стратегічне значення. Воно демонструє здатність України самостійно виробляти складні високоточні системи озброєння, які раніше надходили лише від міжнародних партнерів. Це також зменшує залежність від зовнішніх постачань і розширює можливості ударів по цілях на значній відстані.
Оголошення про застосування FP-7 збіглося з низкою інших оборонних новин. Зокрема, у жовтні Україна матиме 400 швидкісних дронів-перехоплювачів для випробувань у боротьбі з російськими реактивними дронами. Наразі тестують п'ять моделей таких перехоплювачів, а їхня ефективність під час випробувань у різні дні становить від 30% до 70%. Використання 400 перехоплювачів під час кількох атак має допомогти визначити, які моделі варто надалі масштабувати.
Крім того, Литва розпочала розгортання тестової системи раннього повітряного спостереження SkyFortress української розробки. Система використовує штучний інтелект для відстеження й класифікації цілей у реальному часі за їхніми акустичними чи електромагнітними слідами. За словами міністра оборони Литви Робертаса Каунаса, країна вирішила адаптувати перевірене в Україні рішення замість створення аналога з нуля.
Водночас російські атаки продовжують завдавати шкоди цивільній та технологічній інфраструктурі України. Зокрема, внаслідок російського удару було зруйновано датацентр на вулиці Предславинській у Києві. Усі сервіси та дані клієнтів перенесли на резервні майданчики. Інших подробиць, зокрема про масштаби пошкоджень та можливі строки відновлення, компанія не повідомила. Упродовж вересня та на початку жовтня російські атаки пошкодили низку датацентрів та об'єктів телекомунікаційної інфраструктури в Києві.
На тлі цих подій Україна також отримала понад €2 млрд від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Кошти стали доступними завдяки виконанню узгодженого плану реформ із 10 обов'язкових індикаторів за I та II квартали 2026 року й попередні періоди, які охоплюють банківський сектор, транспорт, енергетику, аграрну політику та інші сфери. Отриманий транш допоможе профінансувати ключові державні видатки, хоча потреба у фінансуванні залишається критичною.
У розвитку оборонних технологій Україна робить ставку на власні розробки. Перше застосування балістичної ракети FP-7 підтверджує, що українська defense tech-галузь здатна виробляти системи, які раніше вважалися доступними лише провідним військовим державам. Це відкриває нові можливості для стримування агресора та захисту території.
5
