Кенія підтвердила перший в історії країни спалах лихоманки Ебола. За даними Африканських центрів з контролю та профілактики захворювань (Africa CDC), загальна кількість підтверджених випадків зросла до семи, одна людина померла. Серед інфікованих — троє медичних працівників.
Останні чотири випадки були підтверджені після того, як їх визначили як контактних осіб першого пацієнта. Один із нових випадків зафіксували в члена родини першого інфікованого. Усі четверо вже перебували на карантині, тому, за наявними даними, наразі немає доказів поширення інфекції серед населення.
Місцева влада намагається стримати спалах. Кенійські служби встановили 130 контактних осіб, 128 із них уже відправлено на карантин, пошуки ще двох тривають. Про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на Africa CDC.
Перший випадок у Кенії заявили на початку жовтня. Громадянин Кенії, інфікований штамом Бундібуджіо, подорожував із Демократичної Республіки Конго через Уганду, а 3 жовтня вилетів з Ентеббе до Найробі. Після прибуття до міжнародного аеропорту імені Джомо Кеніати він пройшов плановий медичний огляд, під час якого відхилень не виявили.
Згодом пацієнта доправили до приватної лікарні, де медичний персонал розпізнав симптоми хвороби, ізолював його та повідомив відповідні органи. Через кілька днів хворий помер.
Вірус Ебола штаму Бундібуджіо характеризується вкрай важким перебігом і високим показником летальності, що сягає 90%. Хвороба передається людям від диких тварин і поширюється від людини до людини через контакт із кров'ю, виділеннями чи іншими біологічними рідинами інфікованих, а також через забруднені цими рідинами поверхні.
Симптоми захворювання включають раптове підвищення температури, виражену слабкість, м'язовий та головний біль. Згодом з'являються блювота, діарея, порушення функцій нирок і печінки, внутрішні та зовнішні кровотечі.
Спалах у Кенії став першим в історії країни, що робить нинішні заходи особливо важливими для системи охорони здоров'я регіону. Медичні працівники опинилися серед інфікованих, що підкреслює ризики для персоналу, який першим контактує з хворими. Водночас карантин контактних осіб і відсутність ознак масового поширення дають підстави сподіватися, що інфекцію вдасться локалізувати.
2
