Цивільна авіація Росії переживає глибоку кризу після того, як західні виробники залишили ринок через міжнародні санкції. Відсутність належного обслуговування, запчастин та оновлення програмного забезпечення призвела до стрімкого скорочення кількості літаків, придатних до польотів. Як пояснив авіаційний експерт, ситуація ускладнюється тим, що російські перевізники вже змушені просити дозволу на продовження експлуатації застарілих моделей, таких як Ан-24, Ан-26 та навіть Ан-2, які давно вичерпали свій ресурс.
Одним із ключових провалів стало так зване імпортозаміщення в авіабудуванні, зокрема проєкт літака SJ-100, який мав стати російською версією Sukhoi Superjet 100. Експерт зазначив, що нещодавно президенту РФ Володимиру Путіну продемонстрували зразок SJ-100, однак цей літак виявився несерійним. Це означає, що Росія не здатна налагодити масове виробництво власних літаків, які б відповідали сучасним стандартам безпеки та ефективності. Замість цього, демонстрація мала на меті створити ілюзію успіху, тоді як реальна авіаційна галузь занепадає.
Проблеми з SJ-100 є лише верхівкою айсберга. Російські авіакомпанії, які раніше активно використовували літаки Boeing та Airbus, тепер змушені покладатися на старі радянські моделі, які технічно та морально застаріли. Через брак запчастин і технічного обслуговування багато лайнерів простоюють, а ті, що літають, працюють на межі безпеки. Експерт підкреслив, що навіть якщо Росія зможе виробити кілька одиниць SJ-100, це не вирішить системної кризи, оскільки масштаби виробництва є мізерними порівняно з потребами ринку.
Крім того, санкції суттєво обмежили доступ Росії до сучасних технологій, включаючи авіоніку, двигуни та композитні матеріали. Спроби замінити західні компоненти вітчизняними аналогами виявилися невдалими через низьку якість та ненадійність. Це призвело до того, що російські авіаперевізники звернулися до уряду з проханням дозволити подальшу експлуатацію літаків Ан-24, Ан-26 та Ан-2, які вже давно мали бути списані. Така ситуація свідчить про глибоку деградацію авіаційної галузі, яка не здатна забезпечити навіть внутрішні потреби країни.
На тлі цих проблем Путін продовжує робити гучні заяви про успіхи в інших сферах, зокрема на фронті. Нещодавно він заявив про нібито захоплення міста Костянтинівка на Донеччині, що не відповідає дійсності, як свідчать дані карти DeepState. Російські війська лише наблизилися до населеного пункту, але не контролюють його. Це викликає сумніви щодо достовірності інформації, яку подає російське керівництво, і може свідчити про спроби приховати реальний стан справ як у військовій, так і в цивільній сферах.
Експерти зазначають, що криза в російській авіації матиме довгострокові наслідки. Відсутність сучасних літаків призведе до подорожчання авіаквитків, зменшення кількості рейсів та погіршення транспортної доступності для віддалених регіонів. Крім того, це вплине на економіку, оскільки авіаперевезення є важливим елементом логістики та туризму. Росія ризикує втратити авіаційну незалежність, на яку так розраховувала, і опинитися в ізоляції навіть у внутрішніх перевезеннях.
Таким чином, демонстрація несерійного SJ-100 є символічним жестом, який не приховує реального провалу імпортозаміщення. Російська авіація потребує не показових зразків, а системних реформ та інвестицій, які в умовах санкцій та економічної ізоляції стають майже неможливими. Подальша доля галузі залишається під питанням, і без західних технологій та партнерства відновити її буде вкрай складно.
