Росія розпочала нову хвилю саботажу на європейських заводах з виробництва зброї, вербуючи членів місцевих злочинних угруповань для атак на оборонні підприємства. За даними західних розвідувальних джерел, на які посилається The Telegraph, Кремль діє під прикриттям «правдоподібного заперечення», щоб перевірити рішучість НАТО та посіяти розбрат серед союзників.
Цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі виробника дронів у сусідній Естонії. Будівлю талліннської компанії Milrem Robotics, яка постачає безпілотну наземну техніку для Збройних сил України, підпалили в ніч на 15 серпня. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з'ясовують, чи був це акт саботажу і чи причетна до нього Росія.
Підпал у Milrem Robotics вписується в ширшу схему диверсій проти військових ланцюгів постачання України на території країн НАТО. За словами посадовця Альянсу, останніми роками Росія прискорила кампанії з дестабілізації проти союзників, використовуючи кібератаки, спроби вбивств та акти саботажу. Ця «гібридна війна» спрямована на ескалацію напруженості між союзниками та стримування підтримки України.
Лише цього місяця вибухи сталися на великих виробниках зброї в Італії та Болгарії. 10 серпня потужний вибух пролунав на заводі компанії «ЕМКО» — одного з найбільших приватних виробників зброї в Болгарії, який виготовляє 155-міліметрові артилерійські боєприпаси для України. Пожежа спочатку спалахнула у вантажівці, припаркованій поблизу складського приміщення. Через три дні подібний вибух стався на заводі з виробництва боєприпасів компанії KNDS Ammo Italy у місті Коллеферро на околиці Рима. Причиною, як стверджувалося, стала пожежа на дільниці з переробки пороху, причина якої досі не з'ясована.
Раніше цього року пожежа практично знищила чеський завод, що виробляв дрони та тепловізійне обладнання для України. У рамках розслідування щодо причетності Росії було затримано чотирьох підозрюваних. Литва також висунула звинувачення проти шести осіб у зв'язку зі спробою підпалити завод, що постачає до Києва сканери радіохвиль.
Італійські та болгарські чиновники намагалися применшити можливу причетність Росії до цих інцидентів. Однак, як і у випадках в Естонії, Італії та Болгарії, Росія дуже рідко залишає докази, які б дозволили безпосередньо пов'язати ці атаки з нею. Це пояснюється тим, що Кремль вербує учасників місцевих злочинних угруповань, які діють як посередники.
Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвітс зазначив, що офіцери ГРУ не їздять до країни-мішені, а залишаються в Росії. Натомість вони культивують джерела у злочинних угрупованнях, щоб ті діяли як посередники, використовуючи месенджери на кшталт Telegram. Саме посередники роздають завдання новобранцям, яким платять у криптовалюті і які часто ніколи не дізнаються, що працюють на росіян.
Прихований характер атак розглядається як навмисна спроба посіяти розбрат серед союзників. Східні країни-члени, такі як Польща чи країни Балтії, набагато голосніше висловлювалися щодо агресії Росії. Натомість країни далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають приписувати інциденти Москві через побоювання ескалації. Як пише The Telegraph, саме цей розкол між союзниками Кремль і прагне поглибити.
Естонська влада вже підозрює російський слід у підпалі об'єкта Milrem Robotics. Прем'єр Крістен Міхал наголосив, що спроби залякати Естонію чи змусити її припинити підтримку України не матимуть успіху.
