На загальних виборах у Боснії і Герцеговині, за попередніми підрахунками, у Республіці Сербській перемагає «Союз незалежних соціал-демократів» (SNSD) проросійського політика Мілорада Додіка. Водночас у Федерації Боснії і Герцеговини три з чотирьох партій, які, за попередніми даними, отримали найбільше голосів, займають чітку проукраїнську та прозахідну позицію.
Згідно з 89,45% підрахованих голосів, у виборах до парламенту Федерації Боснії і Герцеговини перемагає «Партія демократичної дії» (SDA) з 30,63%, що становить понад 212 тисяч голосів. Друге місце посідає «Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини» (SDP) з 15,27% (понад 105 тисяч виборців), третє — коаліція навколо «Хорватської демократичної співдружності Боснії і Герцеговини» (HDZ) з 13,89% (більше 96 тисяч голосів). На четвертому місці з 8,97% (понад 62 тисячі голосів) — «Партія за Боснію і Герцеговину» (SBIG).
У виборах до парламенту Республіки Сербської, за інформацією Klix.ba, перемагає SNSD, яка наразі здобула вже 34 мандати. На другому місці — партія «Покрет Сигурна Српска» (PSS) з 12 мандатами, на третьому — «Сербська демократична партія» (SDS) з 11 мандатами. «Коаліція за державу», що складається з пробоснійських партій Федерації Боснії і Герцеговини, за прогнозом, отримує два місця в парламенті Республіки Сербської.
Партії, які, попередньо, посіли друге і третє місця на виборах до парламенту Республіки Сербської, не позиціонують себе як відверто проросійські, однак підтримують нейтралітет Боснії в питаннях російсько-української війни. Натомість і правоцентристська SDA, і лівоцентристська SDP, і центристська SBIG, які перемагають у Федерації Боснії і Герцеговини, мають чітку проукраїнську та прозахідну позицію, а також виступали із засудженням російської агресії проти України. HDZ, яка найімовірніше посяде третє місце у Федерації, офіційно має подібну позицію, однак фактично інколи ухвалює компромісні рішення, зокрема утримуючись під час голосування за антиросійські санкції чи вступаючи в союз з політичною силою Додіка.
Ще напередодні виборів перемогу в Республіці Сербській пророкували SNSD — партії колишнього президента Республіки та переконаного проросійського політика Мілорада Додіка. Політик перебував у центрі уваги передвиборчої гонки навіть попри відсутність його імені в бюлетені через позбавлення права обіймати державні посади. Під час кампанії Додік розпалював суперечки, які викликали побоювання щодо відновлення нестабільності в країні. Зокрема, на заключному мітингу своєї партії, де також був присутній посол Росії в Боснії і Герцеговині Ігор Халабуков, Додік заявив прихильникам, що Боснія «мертва» і що «це неможлива країна, у ній немає жодного сенсу».
Загалом Боснія і Герцеговина страждає від напруженості між націоналістичними партіями, що представляють переважно мусульманських босняків (близько половини населення), православних сербів (приблизно третина) та меншість католицьких хорватів (близько 15%). Країна має складну систему державних інститутів, створених у рамках мирної угоди 1995 року, укладеної за посередництва США для врегулювання міжетнічних суперечностей. Нині Боснія розділена на два політичні утворення: Федерацію Боснії і Герцеговини з більшістю мусульманського населення та слабким центральним урядом, роботу якого контролює міжнародний посланець, і Республіку Сербську, де домінують етнічні серби.
4 жовтня в Боснії і Герцеговині відбулися загальні вибори, на яких зафіксували масове падіння явки виборців. Близько 3,4 мільйона людей обирали трьох членів багатонаціональної президентської ради країни, депутатів національного парламенту, а також керівників інститутів двох політичних суб'єктів країни.
8
