Російські удари по продовольчих складах і логістичних центрах у ніч на 10 вересня 2026 року призвели до перебоїв із постачанням продуктів у Києві та інших містах України. За даними The Guardian, пошкоджено склади провідних торговельних мереж — Novus, ATB, Silpo та Fora. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що ця хвиля ударів є наймасштабнішою з початку повномасштабного вторгнення і становить системну атаку на внутрішню систему життєзабезпечення цивільного населення.
За оцінкою міністра, через удари по складській інфраструктурі продукти можуть подорожчати приблизно на 2,5%. Водночас представники бізнесу допускають значно більший вплив — до 15%. Співзасновник Bureau of Wine Дмитро Кримський розповів, що один зі складів поблизу Києва був атакований 1 вересня, внаслідок чого знищено товарів приблизно на 4 млн євро. За його словами, можливе підвищення цін пов'язане не стільки з фізичною нестачею товарів, скільки з необхідністю перебудовувати логістику, щоб зробити ланцюги постачання менш вразливими до російських атак. Компанія розглядає перенесення частини складів до сусідньої Польщі, використання підземних приміщень і розподіл запасів між кількома невеликими об'єктами.
Паралельно з цим у Парламентській асамблеї Ради Європи запропонували механізм, який може дозволити передати Україні заморожені російські активи на підставі рішень Європейського суду з прав людини. Юридичний комітет ПАРЄ затвердив проєкт резолюції та рекомендацію, підготовлені на основі доповіді представника Великої Британії Тоні Вогана. У документі зазначається, що спрямування російських активів на компенсації Україні може бути законним контрзаходом і відповідати нормам міжнародного права. Йдеться потенційно про мільярди, десятки або навіть сотні мільярдів євро.
У ПАРЄ нагадали, що ЄСПЛ уже визнав Росію відповідальною за серйозні порушення прав людини у межах війни проти України у двох міждержавних справах. Водночас конкретний розмір «справедливої компенсації» суд поки не визначив. Парламентарі закликали створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який дозволить спрямувати знерухомлені кошти російського центрального банку на виплату компенсацій Україні. Вони також наголосили, що вихід Росії з Ради Європи не скасовує її відповідальності за порушення, скоєні до цього. Пропозицію юридичного комітету ПАРЄ мають розглянути на засіданні 30 вересня.
Тим часом Росія може залишитися без авіації через міжнародні санкції та обмеження на постачання комплектуючих. Про це йдеться в оперативному зведенні головних новин ночі. Деталі наразі уточнюються, але експерти зазначають, що російські авіакомпанії вже відчувають труднощі з обслуговуванням літаків через брак запчастин. У ніч на 10 вересня також лунали обстріли в різних регіонах України, що спричинило додаткові руйнування цивільної інфраструктури.
Українська влада продовжує фіксувати наслідки ударів і закликає міжнародних партнерів до посилення тиску на агресора. Ситуація з постачанням продуктів у столиці залишається контрольованою, хоча окремі товари можуть тимчасово бути відсутніми на полицях. Масштабного скуповування продуктів, як у 2022 році, наразі не спостерігається. Водночас бізнес адаптується до нових умов, розосереджуючи складські потужності та шукаючи безпечніші логістичні маршрути.
